|
'Мій дід будував цей завод
мої батьки і я працювали на ньому
я обміняв свій сертифікат на акції і став його співвласником
ці акції – частина заводу… '
Я також в 1995 році став співвласником заводу. Несвідомі громадяни продавали свої приватизаційні сертифікати скупщикам за смішну ціну, еквівалентну пляшці горілки із закускою. Але це несвідомі… Я – свідомий. Я прилаштував мою частку України, щоб працювала. Обіцяли, що вкладуть мій сертифікат в хлібо-пекарську галузь, ну думаю, молодці, хліб завжди купляють, навіть під час революцій. Але , як завжди, мене обманули. Чомусь не найшлося місця сертифікату в моєму місті Буськ, закинули десантом його в Кіровоградську область на Побузький феронікелевий комбінат. Чекав рік, поки сертифікат попрацює. На жаль, пропрацював Побузький комбінат перший рік без прибутків, ледве кінці з кінцями звів, вистачило тільки на зарплату директору. І так з року в рік. Вже 16 років я співвласник комбінату і за цей час не одержав ні копійки девідентів. А в той час, за один тільки 2010 рік статки фірташа зросли на 550 %. Повчитись б мені в цього мадяра !
16 липня 2011
|
| Закрити |
